Коли ми дивимося на палаючу електричну лампочку, на трамвай, що рухається, на мовця гучномовець, те всі ці явища здаються нам простими й зрозумілими. Справді, лампочка загоряється, трамвай рухається до гучномовець говорить тому, що на них впливає електрика, що у вигляді електричного струму підходить до їм по проводам. Варто тільки припинити доступ електрики, скажемо, порвавши проведення, як лампочка згасне, трамвай зупиниться, гучномовець замовчить. Електрика, електрони й протони.

Виходить, всі ці прилади й машини якось працюють від електрики, але як саме й що собою представляє саму електрику, яка його природа питання залишається неясним. Для пояснення природи електрики існує електронна теорія, що дає деяке подання про природу електрики. Якщо повідомити деяка кількість електрики якому-небудь предмету, вона, як говорять, зарядиться; при цьому величина заряду буде цілком певна. Чи можна предмет, або тіло, зарядити яким завгодно кількістю електрики?

Виявляється не можна, так само як не можна зарядити тіло, або предмет, дуже малою кількістю електрики, менше деякої певної частки електрики, що завжди буде однаковою. Звичайно ми повідомляємо тілу, що заряджається електрикою, кілька таких часток електрики, але обов'язково ціле число. При цьому величина самої маленької частки електрики буде завжди однакова. Якщо зарядити електрикою кілька тіл, то легко помітити, що одні заряджені тіла притягаються друг до друга, інші відштовхуються.

Дійсно, якщо ебонітову паличку або сургуч натерти сукном, то паличка (сургуч) наелектризується й придбає властивість притягати до себе маленькі шматочки паперу, волоски й т.д. Досліджуємо цю електрику за допомогою легкої кульки з бузинної серцевини, підвішеного на тонкій шовковій нитці. Наблизивши до кульки ебонітову паличку, натерту сукном, легко помітити, що кулька буде притягатися до палички, але як тільки він до її доторкнеться, то зараз же сам наелектризується й відштовхнеться від палички й буде відштовхуватися щораз, коли ми будемо підносити до нього наелектризовану паличку.